[gog]

Отрывки из "Книги памяти"
«В Млиновском районе Ровенской области члены УПА связали живых людей железной проволокой и бросили в глубокий заброшенный колодец. Таких зверств не перечислить»... «В одну ночь вырезали семью поляков из 6 человек, только 2-месячный ребенок чудом остался жив...»

«...своїми очима бачила, як у нашому селі Хорлуни Волинської області бандерівці закатували 42 жителя віком від 1,5 до 70 років і викинули їх у криницю. І хай не говорять, що це зробили кегебісти під виглядом бандерівців, бо з тих, хто катував, я багатьох знала»...

«У Львові вулицю Миру назвали С. Бандери... В ніч на 21 листопада 1944 року банда ОУН замордувала мого батька — Кравця Федора, матір і молодшого брата Василька 12 років. В ту ніч у нашому селі було замордовано 4 сім'ї, 18 беззбройних, сплячих людей, у тому числі 7 дітей, 5 жінок. А їх, «борців за волю України», було понад 50»...

«Хлопчик 4 років, вчителька, хворий, коваль, що не хотів іти у банду, повішені на колючім дроті»...

«Пам'ятаю, як ми, діти, завжди ховалися, коли бачили, що їдуть підводи з бандерівцями, жовто-блакитними прапорами і тризубом... Бандерівці мучили по-звірячому. Одна жінка до них сказала: «Що ж ви, хлопці, робите?! Ви так Україну не побудуєте!» То вони її забрали, вирвали язика... творили щось страшне... німці не наганяли такого страху на наших людей, як ці «визволителі». І жодного випадку не пам'ятаю, щоб бандерівці боролися з німцями... Це були звірі, а не люди»...

Я не могу читать дальше — мурашки по коже, молча откладываю книгу.