[Радослав]

Гейша (А. Любка)

Гейшо, продай мені свою любов.
Грошей вистачить на дві години,
Мене — рівно на половину.

Гейшо, я хочу, аби моє життя було кольору твоєї губної
Помади, спідньої білизни і носових хусточок із квітами,
Я хочу пахнути, як твоє волосся,
Бути теплим, як твоя шкіра.

Гейшо, продай мені свою любов, мого життя вистачить
Для того, щоб зрозуміти тебе, моєї любові досить, аби
Не плакати, мого серця досить, аби померти.

Я хочу, аби ти розказала мені про своє дитинство, про свою
Музику і браслети на руках, про Вінницю у 2002-му,
Вокзали і макарони, раптову звістку, що батько помер від раку, і ти
Зовсім не бачила неба, яке стояло, ніби вода у ванні, в якій ти різала вени,
І як ти потім їхала в потязі, і як в Карпатах їла ожину і пила
Воду з річок, як ночувала на сінокосах, як опинилася в Ужгороді,
Розкажи мені, я добрий старий письменник, я
Про все напишу.

Гейшо, продай мені свою любов,
Цілуй мене, дряпай, нашіптуй
Якісь дитячі віршики про сонечко, маму, квіти.

Ти — жінка за двісті гривень.
Я не можу не закохатися.