07.01.2015, 01:21 | #355 | ||
Banned Рег-ция: 12.07.2011 Сообщения: 1,670 Благодарности: 84 Поблагодарили 197 раз(а) в 149 сообщениях | Ответ: Любимые стихи Прокинулись якось дорослими, Й великого вічного простору Для нас несподівано стало Так мало, так мало, так мало... На слові чужому зациклені, Ув'язнені дивними цифрами, В словах заховавши печалі, Ми душі свої витрачали. Пірнали в світи понад хмарами, Безглуздо змагались з примарами, В пустому, не світлому ділі Шукали неправильні цілі. Яка б не настала година Ми бігли кудись без упину... Буденність тягнула у вири: Здобутки-медалі-кумири... Коли ж подивились у дзеркало, Із суттю до болю роздертою, В глибинах себе відшукали Так мало, так мало, так мало... © Вітрова Доця | ||
|